Методика тверджень
Публічне твердження має бути простежуваним, обмеженим і придатним до перевірки.
Реєстр тверджень не дозволяє змішувати докази проблеми, амбіції прототипу й майбутні результати в одному переконливому реченні.
Від речення до запису
Сильне формулювання починається як питання, яке можна перевірити.
Відповідальний визначає точне формулювання, аудиторію, географію, період і рішення, на яке твердження може впливати. Потім докази оцінюються за релевантністю, якістю, актуальністю та обмеженнями.
Результатом може бути схвалення, вужче формулювання, видиме застереження, запит на додаткові докази або заборона до появи достатньої підтримки.
Статус, зрозумілий читачам
Перевірене, підтверджене власником, прототиповане, заплановане й неперевірене не повинні виглядати однаково.
Позначка статусу показує, який рівень упевненості виправданий. Вона має стояти поруч із твердженням, якщо читач може сплутати пропозицію з діючим сервісом або контекстний факт із результатом продукту.
Найсильніший статус не можна обирати заради переконливого вигляду. Він має випливати із запису джерела та кваліфікованої перевірки.
Виправлення та історія
Виправлене твердження має залишати видимий і відповідальний слід.
Коли докази, етап проєкту або формулювання суттєво змінюються, відповідальний фіксує, що змінилося, чому, коли та які сторінки зачеплено. Помилки високого ризику слід швидко виправляти в усіх мовах.
Публічний маршрут виправлення дозволяє читачеві визначити твердження й надати джерело без передачі сторонніх персональних чи конфіденційних даних.